шпіцрутен

-а, ч., іст.

Довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні (перев. солдатів). || тільки мн. Одне з найтяжчих тілесних покарань у дореволюційній російській армії, яке полягало в тому, що підданого цьому покаранню проганяли крізь стрій. || Удар такою палицею. || перен. Про насильство, примус, що ґрунтуються на загрозі суворого покарання.